ПОРАДИ БАТЬКАМ ВІД ПСИХОЛОГА, ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ.

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка одного підлітка або групи підлітків по відношенню до іншого підлітка, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Згідно з дослідженнями, 24% українських підлітків хоча б раз стикались із цькуванням у закладі освіти. З них менше половини розповідало про цей досвід батькам, рідним та друзям. Дуже часто булінг призводить до  непоправних наслідків, а тому останнім часом у світі активно говорять про те, як зупинити насилля у закладах освіти.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПІДЛІТКА ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – підліток неохоче розповідають про цькування у ліцеї, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо підліток став замкнутим, вигадує приводи, щоб не йти до ліцею, перестав вчитись, то поговоріть з ним. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо підлітка шантажують у ліцеї, він може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддається підліток, то обережно почніть з ним розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати його у тому, що він стала жертвою булінгу.

Розкажіть підлітку, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принайні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з підлітком використовувати такі кліше, як “хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе”, “дівчинка не повинна сама захищатись” та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

Дізнатися більше: “Про кібербулінг для дітей”:

 Дізнатися більше: “Про булінг для дітей”:

ЯК ДОПОМОГТИ ПІДЛІТКУ, ЯКИЙ ЦЬКУЄ ІНШИХ

В ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у закладі освіти, не слід забувати про тих, хто ображає. Підліток, який булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тому, який страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з ним про те, що відбувається, з’ясуйте як він ставиться до своїх дій і як реагують інші підлітки. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”. Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто підліткові жарти”.

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть підлітку, що його поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І що далі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти підлітку, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть підлітка зупинити насильство. Скажіть, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — підліток намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях підлітка, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки